Лист Міністерства № 1/9-343 від 01.07.2014 "Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі"

Додаток З

до листа Міністерства освіти і науки України 

Від 01.07.2014р. № 1/9-343

ОСНОВНА ШКОЛА

Українська мова

Значення української мови як навчального предмета в школі ви­пливає з її суспільних функцій. Вона є державною мовою україн­ського народу, визначальною ознакою нашої держави, скарбницею культурних надбань нації, засобом єднання громадян України в сус­пільно-історичну спільноту.

Це й визначає систему завдань, що постають перед учителем-сло-весником, головне з яких - підготовка грамотної особистості, з висо­ким рівнем комунікативної компетенції.

У 2014/2015 навчальному році вивчення української мови в 5 6 класах здійснюватиметься за навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розробленою на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти і за­твердженою наказом Міністерства від 06.06.2012 р. - № 664: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.

У 7 - 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів - за про­грамою, затвердженою Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11-6611 від 23.12.2004 р.): Українська мова. 5-12 класи. - К.: Ірпінь: Перун, 2005.

У 10 - 11 класах - за програмами, затвердженими Міністерством (наказ від 28.10.2010 р. № 1021).

За новою програмою з української мови для 5-9 класів кількість годин не змінилася, тільки відбувся перерозподіл їх між 6 і 7 класами (раніше - відповідно по 3 год на тиждень (по 105 год): 5 клас - 3,5 год на тиждень (122 год); 6 клас - 3,5 год на тиждень (122 год); 7 клас -2,5 год на тиждень (88 год); 8 клас - 2 год на тиждень (70 год); 9 клас - 2 год на тиждень (70 год).

У мовленнєвій змістовій лінії нової програми уточнено деякі види творчих робіт щодо їх поділу на усні й письмові форми вико­нання, внесено певні зміни до вимог щодо рівня мовленнєвої компе­тентності учнів 6 класу.

З огляду на те, що у формуванні мовленнєвої компетентності шес­тикласників у процесі сприймання усних і письмових текстів чільне місце відведено аудіюванню й читанню мовчки, то успішне опануван­ня їх передбачає регулярне використання спеціально підготовлених учителем цілеспрямованих завдань із розвитку в шестикласників умінь слухати-розуміти, читати-розуміти, аналізувати й оцінювати усні й письмові висловлення (розуміти фактичний зміст, особливості побудови текстів, визначати тему й основну думку, причинно-наслід-кові зв'язки, основну й другорядну інформацію, зображувально-ви­ражальні засоби), висловлювати своє ставлення до почутого й про­читаного, критично формулювати власні судження.

У новій програмі в 6 класі на формування й розвиток аудіативних і читацьких умінь (уголос і мовчки) виділено по 2 год на рік (по 1 год на семестр), не враховуючи проведення тестового контролю за рівнем досягнень шестикласників з аудіювання й читання мовчки, для цієї ро­боти спеціальних годин не відведено.

У мовній змістовій лінії збільшено кількість годин на «Повто­рення, узагальнення й поглиблення вивченого» (5/7) (тут і далі: у чисельнику подано стару кількість годин 5, а в знаменнику нову - 7).

Розширено розділ «Лексикологія. Фразеологія» матеріалом про фразеологію, перенесеним із 5 класу й, відповідно, збільшеною кіль­кістю годин (7/12).

Щодо розділу «Словотвір. Орфографія» (8/9), то його доповне­но матеріалом про абревіатуру, словотвірний ланцюжок, словотвір­ний розбір слова.

Збільшено кількість годин на вивчення розділу «Морфологія. Орфографія», зокрема: на вивчення іменника (18/20), прикметника (15/17), числівника (8/10), займенника (8/10).

Зміст соціокультурної змістової лінії в кожному класі майже по­вністю змінено, наповнено новим матеріалом (тематика текстів, види висловлень), а орієнтовні вимоги визначено з урахуванням вимог ком­петентнішого підходу (учень сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості й добирає та використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети; використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотиз­му, любові до Батьківщини й української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам'яток, сімей­них цінностей, визнання цінності здоров'я свого й інших, оптимізму в сприйманні світу; усвідомлює роль морально-етичних норм; готовий і здатний застосовувати їх відносно дорослих і ровесників у школі, по­зашкільному житті, вдома, суспільно корисній діяльності).

Зауважимо, що роль діяльнісної (стратегічної) змістової лінії виявляється у формуванні мотивації навчання, здатності організову­вати свою працю для досягнення результату, дає змогу вибудувати цілеспрямовану лінію поведінки для успішного виконання певно­го завдання; удосконаленні загальнонавчальних умінь, оволодінні творчими, естетико-етичними вміннями, які визначають успішність мовленнєвої діяльності.

Діяльнісну змістову лінію в кожному класі змінено з урахуванням уже набутих учнями умінь і навичок у попередніх класах. Наприклад, у 6 класі передбачено, що учні вже самостійно визначають мету влас­ної пізнавальної діяльності, відповідно до якої планують діяльність, оцінюють досягнутий результат і роблять відповідні корективи; удо­сконалюють і поглиблюють загальнопізнавальні (інтелектуальні, інформаційні) уміння, намагаючись самостійно систематизувати, зіставляти, інтерпретувати здобуту інформацію з різноманітних джерел; переносити раніше здобуті знання й набуті вміння в нову ситуацію; критично оцінювати свої вчинки, узгоджуючи їх із загаль­нолюдськими моральними нормами, виявляючи готовність і здат­ність творити добро словом і ділом.

Вивчення української мови в 6 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2014/2015 навчальному році здійснюватиметься за підруч­никами, рекомендованими Міністерством:

•  Глазова О. П. Українська мова. Підручник для 6 класу загально­освітніх навчальних закладів. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2014.

•  Єрмоленко С. Є., Сичова В. Т., Жук М. Г. Підручник для 6 кла­су загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Грамота, 2014.

•  Заболотний О. В., Заболотний В. В. Українська мова. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Генеза, 2014.

В основу підручника «Українська мова» (автор О. П. Глазова) покладено концепцію формування мовної особистості XXI ст., що успішно реалізує себе в реальному спілкуванні, у мовленнєвій ді­яльності, сприймаючи інформацію не механічно, а особистісно, само­стійно інтерпретуючи й оцінюючи її відповідно до власної картини світу. Поданий у підручнику дидактичний матеріал представляє яви­ща, факти, ситуації дійсності, ціннісні орієнтири, сценарії поведінки учня, який належить до так званого Інтернет-покоління, що виростає й формується в цифровому середовищі, про найвпливовіший інстру­мент суспільних змін - цифрову інформацію і технології комунікації, часом знаючи більше за своїх батьків і вчителів. Більшість поданих у підручнику вправ передбачає проблемні запитання дискусійного характеру, формулювання відповідей, що сприяють формуванню в учнів уміння як грамотного висловлення власної позиції, так і толе­рантного ставлення до думок опонентів.

З-поміж завдань підручника - формування таких важливих ком-петенцій XXI ст., як оволодіння навичками критичного мислення й ефективної комунікації, чому сприятиме виконання учнями ситуа­тивних вправ, поданих у рубриці «Навчаємося спілкуватися». Фор­мування актуальних нині компетенцій співробітництва передбачено рубрикою «Учимося працювати разом (у парах і групах)». Форму­вання інформаційної грамотності, компетентності в питаннях засто­сування інформаційних і комунікаційних технологій реалізується в рубриці «Здобуваємо інформацію за допомогою комп'ютера».

Розвиткові емоційно-чуттєвої сфери шестикласників сприятиме ви­конання ними поданих у підручнику завдань, скерованих на усвідомлен­ня викликаних певною ситуацією власних почуттів. Робота зі Словнич­ком назв почуттів сприятиме підвищенню ефективності спілкування та забезпечить сформованість належного рівня мовної й комунікативної культури міжособистісних стосунків. Збагачення активного словника назвами почуттів сприятиме підвищенню емоційної компетентності, розширенню між особистісного емоційного простору, збагаченню засо­бами усвідомлення й фіксації чуттєвого досвіду, розвиткові емпатії, що врешті-решт забезпечить формування емоційного інтелекту.

Задля оптимального мовно-мовленнєвого розвитку учнів зміст підручника структуровано за наскрізним тематичним принципом і з урахуванням принципу варіативності конструктивних і творчих завдань, які шестикласник самостійно вибиратиме з кількох запро­понованих варіантів. Для обдарованих учнів передбачено рубрику «Прагнемо знати більше: завдання підвищеної складності». Усе це дає змогу втілити особистісно розвивальну парадигму освіти.

Загальне художнє оформлення підручника підпорядковане меті -посилити наочні засоби впливу на учня відповідно до викладеної в дидактичному матеріалі виховної мети уроку. Це не тільки слугує до­датковою наочною інформацією, а й сприяє позитивному налашту­ванню на роботу.

Відповідно до програми, навчальний матеріал підручника «Ук­раїнська мова» (автори: С. Я Єрмоленко, В. Т. Сичова, М. Г. Жук) розподілено за розділами: «Повторення, поглиблене вивчення (сло­восполучення і речення)», «Лексикологія. Фразеологія», «Словотвір. Орфографія», «Іменник», «Прикметник», «Числівник», «Займен­ник», «Зв'язна мова (мовлення)».

Зважаючи на практичний досвід учителів і на можливе варіювання тем зв'язної мови як обов'язкового механізму практичного оволодіння мовою, автори пропонують поділ матеріалу підручника на дві частини, що мотивовано виділено в програмі «мовною» і «мовленнєвою» лініями.

У підручнику застосовано принцип оптимального поєднання текстоцентричного підходу добирання вправ із цілеспрямованим вживанням мовних структур, обов'язкових для засвоєння. Тексто-центричний підхід забезпечує дотримання методичних рекоменда­цій - вивчати не окремі мовні форми, а застосовувати їх у конкрет­них висловленнях.

Підручник має рубрики «Пригадаймо», «Запам'ятаймо», «Добір­ні зерна мови», «І пензлем, і словом», «Це цікаво», «Усміхнімось». Є спеціальні позначення для вправ, що виконуються в групах.

Тексти вправ у кожному розділі присвячено українській куль­турі в її історичному розвитку. Інформація про славетних україн­ців - письменників, науковців, акторів, композиторів, художників, спортсменів, відомості з історії України сприятимуть розширенню культурного кругозору учнів.

Для ефективного засвоєння навчального матеріалу використано ненав'язливий принцип повторення основних понять у вступних час­тинах до розділів, частково на форзацах.

Розділи закінчуються завданнями для самоперевірки.

Навчальний матеріал підручника «Українська мова» для 6 класу авторів О. В. Заболотного, В. В. Заболотного спрямовано на розвиток творчих здібностей, навичок самоосвіти, інтересу учнів до предмета.

Методичний апарат підручника забезпечує врахування особис-тісно зорієнтованого підходу до навчання української мови в школі. Параграфи побудовано таким чином, щоб забезпечити поетапну ро­боту. Теоретичний матеріал структуровано на окремі підрозділи із за­значенням ключових понять, а деякі відомості оформлено у вигляді таблиць і схем, а також опорних малюнків, що значно полегшувати­ме сприймання, опрацювання та запам'ятовування інформації. Ак­тивізують роботу з фактажем спонукальні рубрики «Порівняймо», «Пригадаймо», «Міркуймо». Значну увагу приділено завданням на доведення, спостереження, обгрунтування думки, порівняння. Ін­терактивні вправи, проблемно-пошукові завдання, життєві ситуації, конкурси, а також тематичні рубрики «Культура мовлення», «Моя сторінка», «Для вас, допитливі», «І таке буває» збагачують й урізно­манітнюють зміст видання, що, зокрема, стимулює інтерес учнів до знань, активізує навчальну діяльність. Підручник зорієнтує на різ­ні види роботи - індивідуальну, у парах і групах, під керівництвом учителя й самостійну. Окремі вправи надають шестикласникам мож­ливість вибору того чи іншого варіанта, способу виконання, мовних одиниць, теми висловлення залежно від своїх здібностей і вподобань.

Важливою функцією нового видання є виховання поваги до свого народу, його історії й культури, формування основ народного світо­гляду, виховання громадянина-патріота.

Зразок заповнення сторінки журналу з української мови подано у_методичному листі Міністерства від 21.08.2010 р. № 1/9-580 (Ін­формаційний збірник Міністерства. - № 14 - 15. - 2010. - С. З - 17). Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в жур­налі не робиться.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою за­вдань тестового характеру з урахуванням специфіки виучуваного ма­теріалу. Решту часу контрольного уроку може бути використано на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок, з ура­хуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми. Оцінку за се­местр виставляють на основі тематичних оцінок.

Оцінювання говоріння, читання вголос здійснюється індивідуаль­но шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень одержав мінімум одну оцінку за виконання завдань на побу­дову діалогу, усного переказу й усного твору. Для цих видів робіт не відводиться окремого уроку, а оцінки виводяться один раз у рік і ви­ставляються колонки без дати.

Українська література

Українська література формує любов до культури свого народу, його мови, звичаїв, національних традицій і етичних цінностей, розу­міння загальнолюдської й національної історії, сьогодення, розвиває інтелектуальні, духовні та естетичні цінності.

Українська література як базовий навчальний предмет визначає моральні орієнтири молодого покоління. Шкільна літературна осві­та забезпечує етичне та естетичне виховання учнів, їх прилучення до надбань вітчизняного письменства, розвиток стійкої мотивації до чи­тання, потреби у зверненні до художньої літератури впродовж життя, формування загальної культури.

Як навчальний предмет українська література охоплює також знання, пов'язані зі сферою літературознавства, теорії та історії літе­ратури, про способи навчальної діяльності, що значною мірою реалі­зуються в уміннях і навичках учнів.

Важливим у роботі вчителя є наповнення реальним змістом мето­дичних підходів особистісно зорієнтованого та компетентнісного на­вчання, що забезпечує розвиток різнобічних здібностей учнів, сприяє формуванню ключових компетентностей.

У 2014/2015 навчальному році вивчення української літератури в 5 6 класах буде здійснюватися за програмою, затвердженою на­казом Міністерства освіти і науки від 06.06.2012 р. № 664: Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.

У 7 - 9 класах - за програмою, затвердженою Міністерством осві­ти і науки України: Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Ірпінь: Перун, 2005.

У 10 - 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюва­тиметься за програмами, затвердженими Міністерством освіти і на­уки України (наказ від 28.10.2010 р. № 1021).

Курс української літератури в 6 класі структуровано за такими взаємопов'язаними тематично-проблемними блоками: «Загадково прекрасна і славна давнина України», «Я і світ», «Пригоди і романти­ка», «Гумористичні твори». До кожного з них, відповідно до вікових особливостей учнів, дібрано тексти, які за своїм змістом дають мож­ливість максимально репрезентувати ту чи іншу тему.

Задля вдосконалення навчальної програми з української літерату­ри з обов'язкового вивчення вилучено такі теми:

5     клас

Є. Гуцало. «Зірка», «Чарівники», «Журавлі високі пролітають...» (поезії) з розділу «Рідна Україна. Світ природи».

6     клас

О. Іваненко. «Друкар книжок небачених» з розділу «Загадково прекрасна і славна давнина України», та додано такі твори:

5     клас

0.      Олесь. «Заспів», «Україна в старовину», «Похід на Царгород»
(поезії); Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі» до розділу «Іс-
торичне минуле нашого народу».

6     клас

В. Рутківський. «Джури козака Швайки» до розділу «Загадково прекрасна і славна давнина України»;

1.      Калинець. «Писанки», «Стежечка», «Блискавка», «Веселка»,
«Криничка», «Дим» (зі збірки «Дивосвіт» - на вибір) (поезії) до роз-
ділу «Я і світ».

Зазначені твори спрямовані на патріотичне виховання учнів, роз­виток їхньої творчої уяви, фантазії, ознайомлюють із найкращими надбаннями сучасних авторів.

Вивчення української літератури в 6 класі буде здійснюватися за підручниками «Українська література», 6 клас (автор Л. Т. Ковален­ко ), «Українська література», 6 клас (автор О. М. Авраменко).

Підручник «Українська література» для 6 класу (автор Л. Т. Кова­ленко) розвиває логічне, критичне та творче мислення учнів і спря­мований на формування й розвиток в учнів комплексу ключових, предметних і міжпредметних компетентностей, втілює комуніка-тивно-діяльнісний підхід до навчання літератури.

Навчальний матеріал підручника чітко структуровано відповідно до розділів, визначених програмою. Кожен із цих структурних компо­нентів містить навчальну інформацію та методичний апарат, згрупова­ний у різноманітних рубриках: «Поміркуй над прочитаним», «Зверни увагу!», «Збагачуй своє мовлення»; «Будь уважним до слова»; «Літе­ратура в колі мистецтв»; «Ти - творча особистість»; «Твої літературні проекти». Завершує кожен розділ блок запитань і завдань для самопе­ревірки учнями свого рівня засвоєних знань, умінь і навичок.

Зміст підручника - науково конкретний, відповідає психолого-ві-ковим особливостям учнів, спрямований на розвиток розумового по­тенціалу школярів шляхом цілеспрямованого формування у них пра­вильної читацької діяльності, яка забезпечується системою запитань і завдань, що вдосконалюють уміння прогнозувати певний розвиток подій, творчо інтерпретувати отриману за допомогою читання інфор­мацію, засвоюючи не тільки фактичний зміст літературного твору, а також підтекст і ідейний задум (смислове ядро).

Підручник передбачає колективне, групове, індивідуальне на­вчання, самонавчання, самоконтроль і самооцінювання, навчання у співпраці, коли вчитель і учні - рівноправні суб'єкти пізнавальної діяльності. Завдання підручника спонукають учнів займати активну позицію в процесі навчання, моделювати життєві ситуації.

Навчальний матеріал видання має яскраво виражену практичну спрямованість, завдання орієнтовані на розвиток умінь і навичок учнів. Особливу увагу приділено опрацюванню художньо-зображу­вальних засобів літературних творів, ролі позасюжетних компонен­тів, що дає вчителю-словеснику можливість методично грамотно скерувати аналітичний розгляд мистецьких явищ. Таким чином, під­ручник «Українська література» окреслює маршрут подорожі у світ літератури, виховуючи свідомих читачів і громадян, які люблять і знають українську літературу, поважають вітчизняну і світову куль­туру, готові до здійснення спільних культурознавчих справ і завдань.

Підручник О. М. Авраменка грунтується на принципах доступ­ності, науковості й системності. У ньому гармонійно поєднуються як традиційні, вироблені кращими методистами попередніх поколінь підходи підручникотворення, так і новітні технології.

Істотною перевагою підручника є чітке й пропорційне дозування на­вчального матеріалу. Методичний апарат розроблено за рівнями - від репродуктивного (тестові завдання закритої форми) до творчого (за­вдання на моделювання). Кожна тема складається з трьох частин: корот­кі відомості про письменника; текст художнього твору; система завдань. У першій частині автор пропонує здебільшого невелику розповідь про цікавий епізод із життя письменника, адже в шостому класі, згідно з ви­могами програми, учні ще не вивчають біографії митця. Художні тексти подекуди супроводжуються ілюстраціями (репродукції картин, скуль­птур, фотографії та ін.) й тлумаченням застарілих і діалектних слів. Різнорівневі завдання покликані: з'ясувати, наскільки глибоко учні сприйняли художній матеріал; розвивати логічне й критичне мислення, емоційну сферу, текстотворчі вміння й навички, емоційно-ціннісне став­лення до вчинків героїв, проблеми морального вибору тощо.

Доповнюють методичний апарат підручника рубрики «До речі...» й «Зауважте!», у яких міститься додаткова пізнавальна й евристична інформація. Суттєвою перевагою цієї навчальної книжки є системна словникова робота, яку реалізовано через наскрізне завдання, і знос-ки-тлумачення слів із пасивного фонду лексики.

Перелік головних вимог щодо виконання письмових робіт і пе­ревірки зошитів з української літератури, особливостей проведення уроків виразного читання, кількість, призначення та особливості оформлення зошитів з предмета містяться в методичному листі Мі­ністерства від 21.08.2010 р. № 1/9-580. Там також подано зразок запо­внення сторінки журналу з української літератури. Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Світова література

Літературна освіта забезпечує етичне та естетичне виховання учнів, їх прилучення до надбань вітчизняного і світового письменни­цтва, розвиток стійкої мотивації до читання, потреби в зверненні до художньої літератури впродовж життя, збагачення духовно-емоцій­ного досвіду, формування загальної культури.

Світова література прилучає учнів до загальнолюдських ціннос­тей, виховує толерантне ставлення до різних народів, народностей, рас та культур.

Шкільна літературна освіта передбачає врахування міжпредмет-них зв'язків, формування цілісної системи знань та уявлень про літе­ратуру як вид мистецтва і скарбницю гуманістичних цінностей, роз­виток особистості учня як суб'єкта активної читацької діяльності, а також формування духовного світу громадянина України.

У 2014-2015 навчальному році вивчення світової літератури у 5 та 6 класах загальноосвітніх навчальних закладів навчання здійснюва­тиметься за новою програмою, затвердженою Міністерством:

Світова література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх на­вчальних закладів. К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.

У 7-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів навчання здій­снюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством:

Зарубіжна література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. К.: Ірпінь: Перун, 2005.

У програмі для 5-9 класів 2012 р. реалізовано нову структуру літе­ратурної освіти, що затверджена новим Державним стандартом базо­вої і повної загальної середньої освіти. Курс світової літератури в за­гальноосвітній школі поділено на три етапи: 5-7 класи - прилучення до читання, 8-9 класи - системне читання, 10-11 класи - творчо-кри­тичне читання. Вивчення світової літератури в 5 - 7 класах побудо­вано на поєднанні проблемно-тематичного і жанрового принципів; у 8-9 класах - історико-літературного і жанрово-родового принципів;

у 10-11 класах - історико-літературного і мультикультурного прин­ципів. Така структура дає можливість вивчати твори світової літе­ратури не тільки за хронологією, а й за принципом концентричного розширення (від простого - до складного, від початкових уявлень про літературне явище або творчість письменника - до поглиблення знань про них). Нова структура літературної освіти реалізує прин­цип перспективності в навчанні, дає учням можливість повертатися до того чи іншого письменника або етапу літератури в різні періоди, виховує у школярів повагу до книжки, потребу йти поряд з улюбле­ними творами й митцями протягом подальшого життя.

Згідно з чинною структурою літературної освіти у 5-9 класах в учнів мають бути сформовані основні вміння й навички роботи з художнім твором, початкові уявлення про творчість письменників, окремі жанри, елементи змісту і форми, їх взаємозв'язок.

Перелік художніх творів для вивчення в 5-9 класах укладений від­повідно до вікових особливостей дітей і підлітків на підставі реко­мендацій науковців, учителів, психологів, бібліотекарів, а також ре­зультатів досліджень кола дитячого і підліткового читання школярів різних вікових категорій.

Програма є основою для календарно-тематичного та поурочного планування, в якому вчитель, враховуючи запропоновану кількість годин на вивчення тем у межах розділу, розподіляє години на вивчен­ня художніх творів і види навчальної діяльності, планує види роботи, що спрямовані на опанування змісту матеріалу та формування вмінь і навичок учнів, опрацювання різних рубрик програми. Це дасть учителю можливість вільно і творчо підійти до реалізації програми в кожному класі, врахувати інтереси й рівень підготовки учнів, кон­кретні умови викладання (наявність художніх текстів; використання інформаційно-комунікаційних технологій; рівень володіння учнями іноземними мовами, знання української мови і літератури, історії та інших предметів; підготовка до контрольного оцінювання тощо).

Програма містить обов'язковий і варіативний компоненти (відпо­відно 80 %:20 %). У кожному класі запропоновано теми й твори для обов'язкового текстуального вивчення, зокрема поетичні твори для вивчення напам'ять. Варіативний компонент забезпечується можли­вістю вибору (вчителем і учнями) творів у межах обов'язкових тем, а також для уроків вивчення сучасної літератури, розвитку мовлення, позакласного читання і для уроків із резервного часу. Вибір учнів (в окремих розділах і темах програми) вимагає від учителя відповідного планування уроків, творчості, врахування читацьких інтересів моло­ді, розуміння запитів і уподобань своїх вихованців, сприяння форму­ванню їхніх духовних потреб та естетичних смаків у сучасний період.

Літературна освіта в основній школі спрямована на розвиток сформованих у початковій школі і формування нових компетентнос-тей та компетенцій.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної се­редньої освіти програма зі світової літератури для 5-9 класів забезпечує розвиток ключових компетентностей (уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, інформаційно-комунікацій­ної, соціальної, громадянської, загальнокультурної), а також спрямована на формування літературної компетентності, яка передбачає:

-   розуміння учнями літератури як невід'ємної частини національ­ної і світової художньої культури;

-   усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гума­ністичного потенціалу і місця в системі інших видів мистецтва;

-   знання літературних творів, обов'язкових для вивчення, ключо­вих етапів і явищ літературного процесу, основних світоглядних по­зицій видатних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарб­ницю світової культури;

-   оволодіння основними літературознавчими поняттями й засто­сування їх у процесі аналізу та інтерпретації творів;

-   формування якостей творчого читача та розвиток читацького досвіду;

-   уміння і навички створення усних і письмових робіт різних жанрів;

-   уміння орієнтуватися у світі художньої літератури і культури (класичної і сучасної), оцінювати художню вартість творів, порівню­вати їх (у різних перекладах; в оригіналах і перекладах, переспівах; втілення в інших видах мистецтва тощо).

Нова навчальна програма для 6 класу продовжує етап літератур­ної освіти - прилучення до читання (5-7 класи), що і далі розкрива­тиме учням неосяжний світ художньої літератури.

Для досягнення мети вивчення шкільного курсу «Світова літера­тура» необхідно вирішувати такі основні завдання:

-   формувати в учнів уявлення про художню літературу як мисте­цтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури українського та інших народів світу;

-   виховувати повагу до духовних скарбів українського народу та всього людства, расову, етнічну, соціальну, тендерну релігійну, інди­відуальну толерантність, здатність формувати, формулювати й ак­тивно обстоювати власну думку, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, зберігати й примножувати кращі національні традиції;

- відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням авторської концепції й індивідуального стилю, бачити кожен конкретний твір у літератур­ному, культурному та історичному контекстах;

-   давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, потрібних для повноцінної інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;

-   навчати учнів визначати національну своєрідність і загальнолюд­ську значущість літературних творів, зокрема шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур та різних видів мистецтв;

-   розвивати усне й писемне мовлення школярів, їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, критичне, логічне тощо);

-   формувати в учнів потребу в читанні літературних творів, здат­ність засвоювати духовно-естетичний потенціал художньої літератури;

-   виховувати повагу до книги як універсального носія інформації;

-   відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури.

Об'єктом вивчення в курсі світової літератури є художній твір, його естетична природа та духовно-етична сутність. Аналіз та інтер­претація літературного твору мають спиратися на ґрунтовне знання тексту, докладний розгляд ключових епізодів, доречне цитування, ви­разне читання окремих творів або їх фрагментів тощо.

Можливі види контрольних робіт:

-   тест;

-   відповіді на запитання;

-   контрольний літературний диктант;

-   анкета головного героя;

-   комбінована контрольна робота тощо;

-   письмові контрольні твори.

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:

-   складання оповідання (казки) за прислів'ям;

-   добір прислів'їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;

-   введення власних описів в інтер'єр, портрет, пейзаж у вже іс­нуючому творі;

-   усний переказ оповідання, епізоду твору;

-   твір-характеристика персонажа;

-   написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;

-   написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;

-   твір-опис за картиною;

-    складання тез літературно-критичної статті (параграфа підруч­ника);

-    підготовка проекту (з можливим використанням мультимедій­них технологій) - індивідуального чи колективного - з метою пред­ставлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань пись­менника тощо;

-    складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

-    написання реферату;

-    ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;

-    написання листа авторові улюбленої книжки;

-    інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка тво­ру) тощо.

Згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти передбачається реалізація чотирьох змістових ліній: емоційно-ціннісної, культурологічної, літературознавчої і компаративної.

З метою підвищення мотивації учнів до вивчення української та іноземних мов у програмі зі світової літератури для 5-6 класів закла­дено можливість читання художніх творів зарубіжних авторів в ук­раїнських перекладах і мовами оригіналів (англійською, німецькою, французькою, російською тощо - за умови достатньої підготовлено­сті учнів і вчителя).

У програмі для 6 класу подано такий розподіл годин: 58 годин на вивчення творів, 4 - на розвиток мовлення, 4 - для позакласного чи­тання та 4 - як резерв для використання на розсуд вчителя, який має змогу за потреби вносити деякі корективи (години можуть викорис­товуватися на засвоєння недостатньо вивченого або забутого матеріа­лу, проведення консультацій, індивідуальних занять з учнями).

Новий розділ «Сучасна література зростання і взаємини зі сві­том» сприятиме активізації читацької активності учнів, реалізації їх­нього особистісного вибору цікавої книжки. Відповідно до Концепції літературної освіти збережена орієнтація учнів на читання художніх текстів у повному обсязі (у програмі зменшено кількість і обсяг тво­рів, але бажано, щоб учні їх прочитали повністю, що сприятиме фор­муванню поваги до книжки).

Вивчення світової літератури у 6 класі загальноосвітніх навчаль­них закладів у 2014/2015 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством:

Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О. В., Зуєнко М. О., Коб­зар О. І. Світова література. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Грамота, 2014.

Волощук Є.В. Світова література. Підручник для 6 класу загаль­ноосвітніх навчальних закладів. - К.: Генеза, 2014.

Представлені підручники відповідають вимогам програми зі сві­тової літератури для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів, хоча кожен з них має свої особливості.

У підручнику О. М. Ніколенко та інших реалізовано такі змістові лінії: емоційно-ціннісну, літературознавчу, компаративну, культуро­логічну. По-новому представлено життя і творчість письменників на підставі сучасних матеріалів.

У виданні подано найкращі класичні, а також зроблено нові пере­клади програмних творів. Здійснено міжпредметні зв'язки світової літератури з курсами української літератури, української та інозем­них мов, що вивчаються з 1 класу.

Рубрики «Порівнюємо», «Обговорюємо», «Творчі завдання» та ін. засвідчують застосування інтерактивних технологій вивчення ху­дожніх текстів.

У сучасний період обсяг інформації постійно збільшується, це стосу­ється й інформації щодо художньої літератури. З огляду на це головне завдання підручника зі світової літератури - дати базові знання, осно­вну інформацію про літературу як вид мистецтва, прилучити учнів до читання художньої літератури і водночас навчити їх учитися, тобто пра­цювати з іншими джерелами інформації, самостійно шукати потрібну книжку, читати та оцінювати її, вивчати іноземні мови і культурні здо­бутки різних країн, що сприяє розширенню світогляду молоді.

Основна інформація, вміщена в підручнику, поглиблюється і по­ширюється за допомогою інших супровідних видань для учнів і вчи­телів, розроблених членами авторського колективу, що утворюють навчально-методичний комплект до підручника.

Дидактичний матеріал у підручнику Є. В. Волощук структурова-ний за таким алгоритмом: стаття про літературне явище та/або про письменника - художній текст (або тексти) - вияскравлення контек­сту (культурного, мистецького, літературного тощо). Художні твори, передбачені програмою для текстуального вивчення, представлені найкращими українськими перекладами. Великі за обсягом твори по­дані у скороченому вигляді, який є достатнім для їх обговорення на уроках у межах визначеного програмою навчального часу.

У випадках зазначеного у програмі варіативного вибору художніх творів у підручнику для текстуального вивчення пропонується один твір, а решта презентується у рубриці «Літературний навігатор», яка містить стислий анонс творів та запитання і завдання для їх самостій­ного опрацювання.

Для ефективної реалізації змістових ліній літературної осві­ти була розроблена система додаткових рубрик: «Словник Мудрої Сови», «Літературна кухня», «Довідка Кота Вченого», «Авторитетна цитата», «Український мотив», «У світі мистецтва».

Як інформаційні розділи, так і художні тексти супроводжуються у підручнику блоками запитань та завдань, серед яких є такі, що роз­раховані на роботу в парах та групах.

Оцінку за ведення зошита зі світової літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і врахову­ють як поточну до найближчої тематичної.

Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, слід враховува­ти: наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму). Учитель обов'язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об'єктивної оцінки, кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).

Порядок проведення уроків виразного читання, кількість, призна­чення та особливості оформлення зошитів з предмета містяться в ме­тодичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Там же подано зразок заповнення сторінки журналу зі світової літератури. Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.